Павел 36

В нерест рыба плохо ловится а для браконьеров лазейки открывает рыб инспектор. Это тоже самое если хотим чтобы меньше ездило пьяных водителей давайте запретим ездить всем.

Мне всегда было интересно можно ли в запрет выходить на моторной лодке порыбачить говорили что нет а оказывается можно только ограничено местами где запрещено. Забороняется пересування плавзасобів у заборонених для рибальства зонах (за винятком установле- них суднових ходів), а на ділянках, оголошених органами рибоохорони нерестовищами в період нересту всіх плавучих засобів,крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів;

Да не понятно зачем ограничивать лов рапана я думаю они и сами не догадываются На сколько мне известно рапан питается мидиями которые в свою очередь очищают воду то есть меньше мидий грязнее вода. (да и попробуйте за ним нырнуть) Я думаю лов ограничили чтобы была возможность посбивать бабла с прилавков торгующих рапаном.

Читая я понял что в запрет рыбакам любителям можно выловить такое кол. это касается только запрета и нереста.На счет рапанов они конечно протупили наврядли рапана можно поймать на платнике да прикол на верное писали в киеве и понятия не имеют что такое рапан

Сначала хотел, выложит в другой теме но вообще это касается всех рыбаков и хотелось бы иметь это на вооружении. это справочник рыбака в одесской области от рыбо охраны думаю пригодится каждому осведомлен значит вооружен .Надеюсь рыб охрана будет за этим следить. Dovidnik-ribalki-odesa.pdf

Зачем же так идите учитесь на рисунке координаты вопрос вот экзамен пока не принимают в ново образованном органе Держ безпеки на транспорте кто бы подсказал почему был бы признателен.

Многие интересуются навигацией в Одессе поєтому решил ознакомить для інших маломірних суден, визначених відповідно до класифікації „прогулянковими”, на всіх внутрішніх водних шляхах загального користування в Одеській області – з 15 березня до 1 грудня, в залежності від погодних умов УЗГОДЖЕНО Начальник головної державної інспекції з безпеки судноплавства О.А.Щипцов « » 200 року ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням Одеської обласної ради від 29 лютого 2008 року № 485-V ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ МАЛОМІРНИМИ СУДНАМИ НА ВОДНИХ ОБ'ЄКТАХ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Правила користування маломірними суднами на водних об’єктах в Одеській області (далі – Правила) розроблені відповідно до вимог Водного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, Міжнародних правил попередження зіткнення суден (МППЗС – 72), Закону України "Про державний кордон України", постанов Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують безпеку судноплавства та охорону людського життя на воді, дотримання режимних заходів у прикордонній смузі та контрольованих прикордонних районах, охорону довкілля. Правила встановлюють порядок утримання, переміщення та плавання маломірними суднами, облаштування та експлуатації баз для стоянки цих суден на водних об’єктах в межах Одеської області. 1.2. У Правилах вживаються терміни в таких значеннях: - внутрішні водні шляхи загального користування – річки, озера, водосховища, канали, інші водойми, а також внутрішні морські води та територіальне море, за винятком випадків, коли відповідно до законодавства України їх використання повністю чи частково заборонено; - водний об'єкт – природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал); - маломірне судно – самохідне судно с головним двигуном потужністю менш як 75 к. с. (55 кВт) і несамохідне судно та парусне судно валовою місткістю менш як 80 регістрових тонн (або одиниць), а також моторне судно незалежно від потужності двигунів, але валовою місткістю не більш як 10 регістрових тонн (або одиниць) та несамохідне судно (гребний човен вантажопідйомністю 100 і більше кілограмів, байдарка – 150 і більше кілограмів та надувне судно – 225 і більше кілограмів); - водні мотоцикли і подібні до них судна – швидкісні судна довжиною до 4 метрів, з первинним двигуном, спроектовані для руху по поверхні води в перехідному або глісуючому режимі і управління яким виконується однією особою, призначені для перевезення однієї особи або декількох осіб, що знаходяться на плавзасобі, сидячи на спеціальних сидіннях, стоячи на колінах або в іншому положенні, що відрізняється від положення у середині плавзасобу. Зазначений термін охоплює плавзасоби з такими назвами: водний мотоцикл (water-byke), водні санки, водний скутер (scooter), джет (jet-byke/jet-ski), гідроцикл; - підйомно-буксирувальна система – пароплан, парашут, крило - призначена для розважальних буксирувань як над водою (за катером чи водним мотоциклом), так і над сушею (буксирування вручну або з використанням спеціальної лебідки, що забезпечує задане навантаження на буксирувальний трос); - база для стоянки маломірних суден (база - стоянка) – суб’єкт господарювання, одним із статутних напрямів діяльності якого є надання послуг з безпечного утримання маломірних суден та плавзасобів, який утримує і використовує спеціально обладнані для цього гідротехнічні споруди або природні берегові об’єкти, за винятком баз та інших пунктів базування суден флоту рибного господарства; - прокатна база – спеціалізована база-стоянка, на якій маломірні судна надаються у користування (експлуатацію) юридичним або фізичним особам у встановленому порядку. Прокатні бази – стоянки бувають постійні та тимчасові. - тимчасова прокатна база – прокатна база маломірних суден, яка створюється юридичними або фізичними особами – власниками маломірних суден, на договірній основі між ними та місцевими органами самоврядування, на визначений період часу для проведення відпочинку на воді; - тимчасовий пункт базування – пункт базування маломірних суден, який створюється на визначений нетривалий час для здійснення господарської або іншої діяльності юридичними або фізичними особами – власниками маломірних суден, на договірній основі, між ними та місцевими органами влади, згідно з діючими вимогами та за узгодженнями з контролюючими органами. - система управління безпекою бази (СУБ) – структурована та документована система, яка дозволяє персоналу бази ефективно проводити її політику в галузі забезпечення безпеки судноплавства та захисту навколишнього середовища; 1.3. Контроль за виконанням цих Правил здійснюється в межах власної компетенції місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських, сільських, селищних рад, районних адміністрацій в місті Одеса, підрозділами Державної прикордонної служби України, Держфлотінспекції України, Держрибфлотінспекції у тісній взаємодії з організаціями, установами, діяльність яких пов'язана із забезпеченням правопорядку та охорони життя на воді, територіальними підрозділами органів внутрішніх справ, рибоохорони та охорони довкілля відповідно до законодавства. 1.4. Навігація маломірних суден на водних об’єктах в Одеській області триває з урахуванням режиму плавання кожного окремого судна: - для маломірних суден, що здійснюють рибогосподарську, промислову та природоохоронну діяльність у прибережній частині Чорного моря, на лиманах, р.р. Дунай, Дністер та озерах – цілорічно, відповідно до класифікації судна з обов’язковим урахуванням льодової обстановки та погодних умов. - для моторних, вітрильно-моторних та вітрильних яхт, яким дозволено класифікаційним товариством плавання в зимових умовах та без обмеження району – цілорічно, в залежності від льодової обстановки та погодних умов. - для маломірних суден, що забезпечують транспортний зв’язок і господарську діяльність населення на островах дельти річок Дунай та Дністер – цілорічно, відповідно до класифікації судна з обов’язковим урахуванням льодової обстановки та погодних умов. - для інших маломірних суден, визначених відповідно до класифікації „прогулянковими”, на всіх внутрішніх водних шляхах загального користування в Одеській області – з 15 березня до 1 грудня, в залежності від погодних умов. - для маломірних суден, що належать юридичним та фізичним особам, які здійснюють прокатну діяльність – з 1 травня до 30 вересня (на період курортного сезону), в залежності від погодних умов. Обмеження для плавання маломірних суден (час доби, район плавання, висота хвилі та сила вітру, відстань від берега) зазначаються в Свідоцтві на придатність судна до плавання. Встановлені строки навігації не розповсюджуються на маломірні судна контролюючих органів та рятувально-водолазної служби. РОЗДІЛ II ПОРЯДОК ОБЛІКУ МАЛОМІРНИХ СУДЕН 2.1. Маломірні судна, що належать юридичним та фізичним особам, підлягають реєстрації в органах реєстрації у порядку встановленому чинним законодавством. У районах, прилеглих до узбережжя моря, що охороняється Державною прикордонною службою України, у межах територіального моря і внутрішніх вод, де встановлено прикордонну смугу та контрольований прикордонний район, усі маломірні судна підлягають обліку у підрозділах Державної прикордонної служби у межах адміністративного району. 2.2. Маломірні судна після реєстрації приписуються до баз-стоянок, які відповідають вимогам безпеки судноплавства та забезпечуються керівництвом баз-стоянок постійними місцями для стоянки (зберігання). Всі приписані до бази-стоянки маломірні судна вносяться до журналу приписного флоту цієї бази із зазначенням бортового номера, типу судна, власника судна, його адреси і телефону, місця стоянки судна на базі, часу проходження технічного огляду на придатність до плавання. При неможливості бази-стоянки забезпечити маломірне судно (гумове надувне, гідроцикл) постійним місцем для стоянки дозволяється, за погодженням з адміністрацією бази-стоянки та підрозділом Держприкордонслужби, утримувати маломірне судно в іншому місці, яке забезпечує його надійну охорону, але дані по ньому заноситься до журналу приписного флоту. 2.3. Маломірні судна, що знову придбані або збудовані, повинні бути поставлені на облік в органах реєстрації у 10-денний термін. Маломірні судна, з якими громадяни тимчасово перебувають у районах, прилеглих до узбережжя моря, що охороняється Державною прикордонною службою, у межах територіального моря і внутрішніх вод, де встановлено прикордонну смугу та контрольований прикордонний район, протягом 24 годин з часу прибуття повинні бути поставлені їх власниками на тимчасовий облік у найближчому підрозділі Держприкордонслужби і приписатися та утримуватися на базах-стоянках, що допущені до експлуатації. 2.4. Зміни в даних стосовно реєстрації маломірних суден, зняття їх з реєстрації проводиться з обов’язковим інформуванням про це відповідного підрозділу Держприкордонслужби. 2.5. Забороняється зберігання на базах-стоянках, плавання та пересування маломірних суден, незареєстрованих в установленому порядку, а у межах територіального моря і внутрішніх вод, де встановлено контрольований прикордонний район, не облікованих також у підрозділах Держприкордонслужби. РОЗДІЛ III ПОРЯДОК ОБЛАДНАННЯ ТА ОБЛІКУ БАЗ-СТОЯНОК МАЛОМІРНИХ СУДЕН УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ МАЛОМІРНИХ СУДЕН НА БАЗАХ-СТОЯНКАХ 3.1. Бази стоянки облаштовуються в місцях, які визначаються обласною державною адміністрацією, за погодженням з Держфлотінспекцією, а бази-стоянки флоту рибного господарства – з Держрибфлотінспекцією України. В межах прикордонної смуги або контрольованого прикордонного району місця розміщення та облаштування баз-стоянок погоджуються з Державною прикордонною службою. Бази-стоянки не можуть бути розташовані ближче, ніж 100 м від дебаркадерів, та не ближче 500 м від гідротехнічних споруд спеціального призначення та мостів. Номери базам-стоянкам надаються Державною прикордонною службою. 3.2. З метою своєчасного облаштування бази-стоянки щороку до початку навігаційного сезону підлягають огляду комісіями, утвореними обласною та районними державними адміністраціями, до складу яких включаються представники, інспектори Мінекобезпеки, державних органів, що здійснюють нагляд за безпекою судноплавства та реєстрацією суден, представники Держкомрибгоспу (у разі потреби), МВС, Державної прикордонної служби та міськвиконкомів міст обласного значення. Окрім проведення щорічного огляду, зазначені комісії готують пропозицій щодо визначення місць розташування баз-стоянок. До роботи комісій залучається керівництво баз-стоянок. 3.3. Підприємства, установи й організації, до управління яких належать бази-стоянки, впорядковують і обладнують їх в порядку, установленому цими Правилами, забезпечуючи належну охорону та зв’язок з підрозділами Державної прикордонної служби, Держфлотінспекцією, Держрибфлотінспекцією. Відповідальність за організацію робіт із забезпечення безпеки судноплавства, стан безпеки судноплавства, функціонування системи управління безпекою, профілактична робота із попередження аварійних подій, у тому числі безпечна експлуатація та утримання бази, організація контролю за схоронністю суден та їх випуском у плавання покладається на керівника бази. Керівництво бази-стоянки встановлює, за узгодженням з регіональними підрозділами Держфлотінспекції України, порядок зберігання та випуску маломірних суден, який повинен передбачати: - контроль за виходом і поверненням маломірних суден; - наявністю обов'язкових суднових документів і посвідчення судноводія; - дотримання норм пасажиромісткості та забезпечення судна рятувальними засобами; - сповіщення судноводіїв про прогноз погоди. У межах територіального моря і внутрішніх вод, де встановлено контрольований прикордонний район, порядок зберігання та випуску маломірних суден повинен відповідати вимогам: - порядку обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, плавзасобів і засобів для пересування по льоду, їх плавання та пересування у територіальному морі та внутрішніх водах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 р. № 1147; - інструкції про випуск самохідних і несамохідних суден, інших плавзасобів у територіальне море та внутрішні води, затвердженої облдержадміністрацією та підрозділом Державної прикордонної служби України. Відповідним наказом керівника бази призначається відповідальна особа для організації роботи із забезпечення безпеки судноплавства, функціонування системи управління безпекою. Юридичні особи, що мають маломірні судна, повинні призначати осіб, відповідальних за експлуатацію та користування ними, а також їх утриманням на базі-стоянці. Для попередження аварійних подій, забезпечення належного рівня безпеки судноплавства та системності в роботі з питань безпеки на базі-стоянці під час навігації щомісяця проводяться Дні безпеки. Адміністрація бази повинна організувати такий порядок роботи персоналу бази, при якому інформація про аварійну подію передається негайно. Цей порядок має бути документально закріплений в Системі управління безпекою. 3.4. Бази-стоянки (окрім баз-стоянок флоту рибного господарства) підлягають реєстрації в Держфлотінспекції України. Реєстрація бази здійснюється на підставі письмової заяви адміністрації бази. До заяви додаються документи, завірені в установленому порядку: - копія правовстановлюючого документа бази; - реєстраційна картка бази; - копія акта відводу земельної ділянки; - довідка про балансову належність основних фондів бази (споруд, плавзасобів тощо); - копія технічного паспорта (технічного звіту) бази; - копії свідоцтв Регістру судноплавства України на гідротехнічні споруди, що належать базі або експлуатуються нею (за наявності); - схема бази з визначенням основних технічних характеристик бази; - копія наказу про призначення особи, відповідальної за забезпечення системи управління безпекою бази; - довідка про кількість суден на базі (окремо для фізичних та юридичних осіб). Після реєстрації кожній базі-стоянці видається Свідоцтво про реєстрацію в Держфлотінспекції. 3.5. Територія і акваторія баз-стоянок повинна утримуватись згідно з вимогами пожежного, санітарно-епідеміологічного нагляду та охорони довкілля та відповідати вимогам безпеки судноплавства. 3.6. Кожна база-стоянка повинна мати: 3.6.1. Правовстановлюючу документацію: - державний акт на право користування землею (договір на оренду земельної ділянки); - свідоцтво про реєстрацію бази-стоянки, видане Держфлотінспекцією; - реєстраційну картку, видану Держфлотінспекцією; - наказ про призначення особи, що відповідає за СУБ та експлуатацію бази-стоянки та маломірних суден; - технічний паспорт; - документи Регістру судноплавства України про відповідність гідроспоруд (при наявності таких гідроспоруд на базі) чинним стандартам; - акт виконання тральних робіт або водолазного обстеження акваторії бази-стоянки; - схему бази з визначенням основних технічних характеристик бази; - довідку про балансову належність основних фондів бази (споруд, плавзасобів). 3.6.2. Приміщення для диспетчерсько-вахтової служби, в якому повинно бути: - розпорядок роботи бази; - документи, що входять до СУБ бази-стоянки; - правила користування базою і суднами, установлені адміністрацією бази-стоянки; - довідка про кількість суден на базі та схему бази-стоянки; - акт щорічного огляду бази-стоянки комплексною комісією; - журнал огляду бази-стоянки контролюючими органами; - журнал обліку приписного флоту; - журнал випуску суден у плавання; - журнал інформації прогнозів погоди та гідрометеоумов; - акти іспиту пірсів, містків, сходнів та вантажопідйомних засобів (за наявністю); - інструкцію про порядок передання інформації про надзвичайні події та аварійні випадки з маломірними суднами; - інструкції з функціональними обов’язками осіб, які здійснюють випуск та охорону суден на базі-стоянці. Інструкція з випуску суден розробляється керівником бази-стоянки та узгоджується з Державною прикордонною службою та Держфлотінспекцією України; - список власників маломірних суден і осіб, що використовують судна за дорученнями, їх домашні адреси і телефони; - адреси, а також номери телефонів найближчих підрозділів МВС, МНС, Держфлотінспекції, рятувальних станцій, швидкої медичної допомоги, Державної прикордонної служби, керівництва бази-стоянки та відповідального за її експлуатацію. 3.6.3. Територія бази повинна мати: - під’їзні автомобільні шляхи; - щит, на який наноситься номер бази-стоянки, її належність, загальна кількість суден, їх тип; - спеціально обладнаний причал для посадки та висадки пасажирів (за необхідності та за умов стану берега); - місце для збереження пально-мастильних матеріалів (за наявності); - відповідно до чинного законодавства обладнаний штрафний майданчик для затриманих маломірних суден, що були вилучені у осіб у випадку керування судном у нетверезому стані, відсутності необхідних суднових документів, відсутності документів судноводія, інших грубих порушень; - приміщення для зберігання весел, підвісних двигунів, вітрил та іншого шкіперсько-технічного майна; - пристосування (металеві або залізобетонні) для кріплення до нього плавзасобів за допомогою ланцюгів, замків (місце кріплення повинно бути замаркірованим, на нього наноситься реєстраційний номер плавзасобу); - пристосування для підйому суден із води; - щоглу висотою 6-8 м для подання сигналів штормового попередження і збору суден на базу-стоянку; - буї, які визначають кордони виключення-включення двигунів самохідних (моторних) суден; - електричне освітлення, яке забезпечує у темний час доби нагляд за усією територією бази-стоянки; - протипожежні, аварійні та рятувальні засоби; - територію, загороджену по периметру парканом з воротами і хвіртками, що зачиняються на замок. 3.6.4. На базі-стоянці обладнується не менше одного інформаційного стенда, на якому розміщується: - схема бази; - план стоянки суден; - схема руху суден на акваторії бази; - правила користування базою і суднами, встановлені адміністрацією бази; - правила попередження нещасних випадків з людьми; - розклад дій при пожежі або падінні людини в воду; - гідрометеорологічні дані на кожну добу та прогноз погоди; - інформація про аварійні випадки та порушення правил користування суднами; - витяг із зазначених Правил; - правила з охорони навколишнього середовища; - схему району плавання. 3.7. На базах-стоянках причали, трапи, сходні, містки для сполучення з берегом і сусідніми причалами повинні мати: - цілісний настил; - достатню площу для безпечного розміщення людей та виконання необхідних робіт; - достатню ширину, що повинна забезпечити прохід не менше двох чоловік; - необхідні швартові засоби; - відбійні пристрої; - протипожежне та рятувальне обладнання відповідно до встановлених норм; - надійне кріплення до берега (грунту); - написи про допустиму кількість ошвартованих суден; - написи "Випробувано" із зазначенням року та місяця випробування; - вільні під’їзди для пожежних машин; Випробування причалів, трапів, сходнів, містків здійснюється відповідно до встановлених законодавством норм. 3.8. На кожній базі-стоянці, окрім пунктів базування флоту рибного господарства, має бути обладнаний рятувальний пост з постійним чергуванням рятувальників. Якщо кількість суден на базі-стоянці складає 26 та більше одиниць, то на такій базі має бути чергове рятувальне судно. Чергові рятувального посту, а також судноводій рятувального судна повинні володіти відповідними знаннями та навичками – прийоми рятування потопаючих, надання невідкладної медичної допомоги потерпілим на воді. Експлуатація бази-стоянки без рятувального поста, рятувального судна забороняється. 3.9. Власники маломірних суден та посадові особи, які забезпечують їх зберігання, у разі зникнення, викрадення або втрати іншим шляхом цих суден, а також шкіперського та рятувального майна зобов'язані негайно поінформувати про це підрозділи Державної прикордонної служби, Держфлотінспекції, МВС та вжити заходів до їх розшуку. 3.10. Усі маломірні судна повинні замикатися на замок. Судна, які утримуються у незакритих приміщеннях, прикріплюються до металевих стояків тросами (ланцюгами). Утримання підвісних двигунів, весел та іншого шкіперського знаряддя дозволяється лише у спеціально виділеному для кожного плавзасобу приміщенні. Ключі від закритих приміщень і замків знаходяться у власників суден. Там, де умови не дозволяють виділити (обладнати) приміщення для кожного судна, обладнується спеціальне загальне приміщення, яке замикається на замок і охороняється. 3.11. У районах, прилеглих до узбережжя моря, що охороняється Державною прикордонною службою, у межах територіального моря і внутрішніх вод, де встановлено прикордонну смугу та контрольований прикордонний район, завантаження і розвантаження маломірних суден (посадка-висадка осіб) поза базами-стоянками забороняється (за винятком випадків, пов'язаних із стихійним лихом, аварією, катастрофою, або з дозволу підрозділу Державної прикордонної служби). 3.12. У разі порушення вимог щодо порядку зберігання, виходу у територіальне море та внутрішні води, завантаження і розвантаження маломірних суден, підрозділи Державної прикордонної служби, уповноважені працівники Держфлотінспекції мають право тимчасово забороняти експлуатацію баз-стоянок або забороняти вихід цих суден у територіальне море та внутрішні води. Про запровадження цієї санкції своєчасно інформуються зацікавлені юридичні та фізичні особи. Обмеження діє до усунення виявлених порушень. РОЗДІЛ IV ВИПУСК ТА ПЛАВАННЯ МАЛОМІРНИХ СУДЕН 4.1. Випуск маломірних суден у територіальне море та внутрішні води здійснюється адміністрацією пристані, причалу або пункту базування в порядку, встановленому згідно з Інструкцією про випуск самохідних і несамохідних суден, інших плавзасобів у територіальне море та внутрішні води, яка затверджується облдержадміністрацією разом з відповідним підрозділом Державної прикордонної служби України. Категорично забороняється випуск маломірних суден при несприятливих погодних умовах та при отриманні „штормового попередження” 4.2. Усі маломірні судна підлягають щорічному технічному огляду представниками Регістру судноплавства України, крім суден, що зареєстровані в установленому порядку у Держкомрибгоспі. 4.3. Під час руху судноводії маломірних суден повинні виконувати Правила плавання на внутрішніх водних шляхах України та Міжнародні правила попередження зіткнення суден в морі, а також вимоги інших нормативних документів, що регламентують безпеку судноплавства. 4.4. Плавання маломірних суден забороняється: - на ділянках, відведених для нерестовищ; - у заповідниках та заказниках; - в місцях знаходження водозаборів та станцій перекачування води. Заборона не розповсюджується на судна контролюючих органів та судна, що використовуються для обслуговування зазначених водних об’єктів. Ділянки та інші акваторії, що заборонені для руху маломірних суден, повинні бути обставлені інформаційними знаками. Промисел риби та інших водних живих ресурсів у акваторіях заповідників та заказників здійснюється за відповідними дозволами. 4.5. До користування маломірними суднами допускаються особи, які мають відповідні документи на право користування цими суднами: - судновий білет, видається інспекцією Регістратора флоту України; - свідоцтво про придатність малого судна до плавання, видається Регістром судноплавства України; - свідоцтво на право управління самохідним судном або парусною яхтою, видається Держфлотінспекцією України. При користуванні громадянами маломірними суднами забороняється: - виходити в плавання без дозволу осіб, відповідальних за вихід суден; - використовувати маломірні судна, що не зареєстровані у встановленому порядку, не несуть реєстраційних номерів, не пройшли щорічного технічного огляду; - завантажувати судна понад визначену вантажопідйомність і пасажиромісткість; - заходити на суднах в акваторії, відведені для купання; - плавати і підходити до берега в місцях масового відпочинку людей; - видавати на прокат судна і кататись на них дітям до 18 років без супроводу дорослих; - використовувати маломірні судна не за призначенням; - знаходитись на судні та користуватись судном в стані будь-якого сп'яніння; - на ходу судна сидіти на носі, кормі чи бортах судна, звісивши ноги за борт; - віддалятись від берега на відстань, більшу, ніж указано у Свідоцтві про придатність малого судна до плавання; - під час руху пірнати, купатися з судна, переходити з судна на судно. 4.6. Проведення тренувальних зборів, спортивних змагань, туристичних переходів яхт, веслових, моторних човнів здійснюється в кожному окремому випадку за узгодженням з Державною прикордонною службою та підрозділом Держфлотінспекції тільки в межах внутрішніх вод і територіального моря України. Організатори таких заходів несуть відповідальність за безпеку учасників і забезпечують роботу відомчих рятувальних постів. Про місце проведення фізкультурних, спортивних та інших масових заходів на воді, про час, характер заходу, що здійснюється, загальну кількість учасників та список осіб, які забезпечують охорону життя людей на воді (склад рятувального поста чи екіпаж рятувального судна), та які судна забезпечують безпеку масових заходів, підприємства, установи та організації завчасно повідомляють Держфлотінспекцію та територіальний підрозділ Державної пошуково-рятувальної служби на водних об’єктах МНС України. 4.7. На ділянці річки Дунай в районі міста Вилкове, на період оселедцевої путини дозволяється: - плавання маломірних суден, що здійснюють рибопромислову діяльність, у темний час доби у районах, вказаних в перепустці на право виходу в річку на місця промислу із зазначенням часу повернення, за умови несення суднами бортових вогнів та світлового обладнання, наявності зв’язку з Державною прикордонною службою, базами для стоянки, Держфлотінспекцією та Держрибфлотінспекцією України; - тимчасове зберігання маломірних суден поза територіями баз-стоянок при створенні умов, що унеможливлюють їх несанкціоноване використання, з обов’язковим інформуванням підрозділу Державної прикордонної служби; - обладнання тимчасових пунктів базування маломірних суден поза базами-стоянками, місце розташування та порядок експлуатації яких визначаються Кілійською райдержадміністрацією за погодженям з Державною прикордонною службою, Держфлотінспекцією та Держрибфлотінспекцією України. Термін, на який проводится випуск суден для промислового лову риби, визначається Кілійською райдержадміністрацією за погодженням з Державною прикордонною службою, Держфлотінспекцією та Держрибфлотінспекцією України. 4.8. Про аварійні ситуації, пригоди, порушення правил безпеки плавання, не повернення суден у встановлений час чергово-вахтова служба бази-стоянки негайно повідомляє найближчі підрозділи Державної прикордонної служби, Держфлотінспекції України та вживає заходів щодо пошуку судна. Про всі випадки загибелі людей, форс-мажорні обставини, про виявлені рятувальні засоби, предмети, речі, які знайдені у морі, на території пляжів і береговій смузі, власники суден через чергово-вахтову службу баз-стоянок негайно повідомляють найближчі підрозділи прикордонних військ, Держфлотінспекції, Міністерства внутрішніх справ. РОЗДІЛ V ПОРЯДОК ОБЛАДНАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТИМЧАСОВИХ ПРОКАТНИХ БАЗ 5.1. Тимчасові прокатні бази розміщуються в місцях, визначених місцевими райдержадміністраціями та міськвиконкомами за погодженням з Держфлотінспекцією та Державною прикордонною службою України. 5.2. Між власниками тимчасових прокатних баз та райдержадміністраціями або міськвиконкомами складається двосторонній договір про розміщення тимчасової прокатної бази на берегових ділянках за умови відповідності ділянки вимогам безпеки судноплавства. Відповідність берегової ділянки безпеці судноплавства узгоджується з Держфлотінспекцією. 5.3. Власнику тимчасової прокатної бази для здійснення прокатної діяльності потрібно мати: - договір про розміщення тимчасової прокатної бази; - свідоцтво про підприємницьку діяльність; - ліцензію Державного департаменту морського та річкового транспорту на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим і морським транспортом; - свідоцтво про рівень підготовки на виконання діяльності по наданню певних послуг при перевезенні пасажирів водним транспортом та організації розваг на воді з використанням підйомно–буксирувальних систем (парашут, дельтаплан, пароплан тощо), видане відповідним кваліфікаційним товариством. Експлуатація тимчасової прокатної бази у разі відсутності або закінчення терміну дії жодного з перелічених документів забороняється. 5.4. Тимчасові прокатні бази повинні бути розташовані на відстані не менше 500 метрів одна від одної. Тимчасові бази не можуть бути розташовані ближче, ніж 100 метрів від дебаркадерів й інших причальних споруд та не ближче 500 метрів від гідротехнічних споруд та мостів. 5.5. Тимчасова прокатна база повинна мати: - доріжки безпеки (ділянка акваторії, огороджена з двох боків фалами із закріпленими на них кольоровими поплавками на відстані в глибину акваторії 50 метрів). Поплавки повинні мати величину та колір, яка забезпечує їх видимість при хвилюванні води. Ширина доріжок повинна бути не менше 10 метрів. На відстань 25 метрів від урізу в глибину води всередині доріжок повинен бути розташований фал з поплавками, який розділятиме доріжки на дві рівні частини. В одній частині повинен здійснюватися вихід маломірних суден, в другій – вхід. На відстані 50 метрів від зовнішнього кінця доріжок повинні бути розташовані буї, які визначають кордони виключення – включення двигунів маломірних суден або зниження швидкості; - стенд, на якому знаходиться інформація про тимчасову прокатну базу, особу, відповідальну за діяльність тимчасової прокатної бази, та правила випуску суден, правила користування суднами, інструкція з техніки безпеки, інформація щодо попередження нещасних випадків та надання першої допомоги потопаючому, інструкція про порядок передання інформації про надзвичайні події та аварійні випадки з маломірними суднами. 5.6. На тимчасовій прокатній базі забороняється: - надавати в прокат самохідні чи моторні маломірні судна особам, які не мають права управління такими суднами; - надавати в прокат маломірні судна особам, які знаходяться в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння; - надавати в прокат маломірні судна дітям до 18 років без супроводу дорослих; - випуск людей на маломірних суднах без рятувальних жилетів; - випуск суден, якщо фактична гідрометеообстановка на водоймі небезпечна для плавання суден даного типу. 5.7. До управління водними мотоциклами допускаються тільки особи, які мають свідоцтво на право управління маломірним судном з відповідною потужністю двигуна або даним типом судна. Плавання (їзда) на водних мотоциклах дозволяється тільки у світлий час доби при видимості не менш 10 кабельтових, при ступені хвилювання моря до 2 балів (висота найбільших хвиль до 0,75 м) у визначених місцях. Вихід водних мотоциклів у плавання дозволяється тільки за наявності на базі-стоянці чергового катера для надання, на випадок необхідності, допомоги водному мотоциклу або наявності договору між власником водного мотоцикла і рятувально-водолазною службою про забезпечення рятувальних дій. Плавання на водних мотоциклах дозволяється не далі як 500 м від берегової лінії, а в місцях розміщення пляжів із зовнішньої сторони - не ближче 50 метрів від буйкової огорожі пляжу. Право навчання управлінню водним мотоциклом на воді надається тільки особам (інструкторам), які мають відповідну підготовку і свідоцтво на право управління маломірним судном. Тренування на спортивних водних мотоциклах дозволяється тільки в спеціально відведених для занять водно-моторним спортом акваторіях. Під час плавання використання водієм і пасажирами водного мотоцикла індивідуальних рятувальних засобів обов'язкове. Заправку пально-мастильними матеріалами водних мотоциклів, які експлуатуються в місцях масового відпочинку населення, проводити тільки на березі за межами територій пляжів і місць масового відпочинку 5.8. Використання апаратів для підводного плавання (аквалангів), які належать державним підприємствам, спортивним організаціям, а також громадянам на правах приватної власності, та занурення дозволяється в місцях, безпечних для занурення. Підводне занурення дозволяється здійснювати з інструктором або у кількості не менше двох осіб при проходженні підготовки та наявності відповідного сертифікату чи водолазної книжки. При здійсненні занурення, проведенні підводних робіт є обов’язковим наявність судна забезпечення, або на поверхні води виставляються буї. Здійснення підводного занурення самостійно категорично забороняється. РОЗДІЛ VI ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 6.1. Юридичні та фізичні особи, які допустили порушення цих Правил несуть адміністративну, кримінальну відповідальність у встановленому порядку. 6.2. Якщо порушення цих Правил стало причиною організації рятувальної операції на воді, то усі витрати, які пов'язані з цією операцією, відшкодовує порушник. 6.3. Безпека судна та його екіпажу є основним та невід'ємним обов'язком його капітана (власника), який зобов'язаний забезпечити повне постачання і оснащення судна, укомплектування його досвідченим екіпажем, фізично підготовленим, щоб міг протистояти умовам штормової погоди. Капітан (власник) повинен забезпечити справність корпусу, рангоуту, такелажу, двигунів та всього обладнання, переконатися у тому, що всі табельні рятувальні засоби зберігаються належним станом та що всі члени екіпажу і пасажири знають місце їх знаходження і правила користування ними. 6.4. Усі випадки порушення даних Правил, за які до винних вжиті санкції згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, розглядаються органами, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Мой рецепт веленья рыбы прост пришёл к нему постепенно, правда многое увидел у рыбаков более профессиональных чем я. Этим способом солю практически любую рыбу как бычка так и плотву, тарань, леща, карася, окуня) детей от этой рыбы за уши не оттянешь, бывает сяду пива попить с рыбой а получается что просто чищу рыбу детям))) По порядку. Рыбу салю еще живую по приезду дамой если с ночёвкой на рыбалке то вечером. (пробовал оставлять в холодильнике в морозилке не получается) Соль блин скажу честно раньше не придавал значение теперь понял что 80 % зависит от соли 20% от меня. Соль только каменная крупная в бумажной синей пачке.(хотя бывает в такой пачке соль рыхлая она не подойдёт). Рыбу укладываю слоями Крупную от 500 грамм до 1кг. Вниз сверху мельче и доверху. Соли не жалею на 5 кг рыбы могу высыпать пачку 1 кг. Рыбу больше килограмма рука солить не поднимается лучше запечь и.т.д. Ставлю на 1 сутки на балкон. Затем рыбу до 300 грамм вытаскиваю в миску, промываю только от соли не вымачивая. Рыбу вешаю на капроновую нить пробиваю рыбе хвост иглой.(почему не за голову есть 2 момента 1 соль при высыхании рыбы стекает в голову, 2 у рыбы большая часть внутренностей сердце, жёлчь и.т. далее возле головы и если в процессе вяленья туда попадает соль она купирует все процессы разложения) и я люблю не саленый хвост. (хотя по моему рецепту всегда рыба малосольная) (рыба вялится 1,5 недели хотя замечено исчезновение таранек через пару дней думаю жена не может удержатся) Остальную крупнее под пресс сверху могу добавить еще соли. Через двое суток проверяю заметил если спина рыбы сжалась значит можно смыть соль и вывесить тем же способом) к примеру крупный лещ лежал под прессом 5 дней после (рыба вялится 1,5 недели) всё ровно был малосольным ну даже могу сказать сладким. (Не чищу рыбу просто из за того что люблю пожирнее и икорку . Когда чистишь суховатая) Через 1,5 недели рыбу снимаю в пакет и в холодильник. Заметил еще одну вещ при посоле бычка лучше всего промывать от соли именно в той воде в которой он обитает намного легче промывается .